В одном из тестовых заданий школьники должны были объяснить, как они
понимают значение слова "призвание”. Одиннадцатиклассники дали столько
новых толкований, что из них можно было бы создать отдельный словарь.
Вот несколько открытий. Орфография и пунктуация авторов сохранена.
Покликання – це коли когось називають якимось то словом чи кличкою.
Я думаю, покликання – це коли ти покликав або тебе покликали,
наприклад, на день народження чи на свадьбу вручають тобі запрошення.
Покликання – це дуже важливий документ, в якому певну людину кличуть кудись або запрошують взяти участь в якісь певній програмі.
Також покликанням може бути якийсь предмет або споруда.
Покликання – це культурна людина.
Покликання – це спосіб застосовувати силу голосу і кого-небудь
покликати на допомогу, наприклад: "Сину, допоможи мені зняти кирпичі!”
Коли людина помирає таким чи інакшим способом, кажуть: "таке її покликання”.
Природнє покликання пташок їсти комах, які шкодять рослинам.
У кожної людини своє покликання, до якої у неї з’являються вади ще з дитячого віку.
Покликання може нас годувати, воно ж може нас і травмувати.
Лікар, вчитель, літератор, скульптор – це покликання, душевна
прихильність людини до цих професій. Усі інші – життєва необхідність.
… а ще кожен чоловік повинен: "Збудувати дім, посадити дерево, зробити дитину”.
У Шевченка теж було покликання, як умру, то поховайте мене на могилі.
Зараз дуже багато не покликаних безробітніх і для цього повинно
існувати як найбільше організацій з виявлення талантів серед міського і
сільського населення.
И это только небольшая часть ученических перлов. У учителей их
набралось уже не на один том книги. Правда, издавать ее пока не
торопятся, ждут новых шедевров, а они с каждым годом становятся все
краше. Попытки выкрутиться и фантазией возместить отсутствие базовых
знаний могут вызвать одновременно и смех, и жалость, и уныние. Порой,
помимо ограниченности и невежества, в высказываниях отражаются и наши
не всегда отрадные реалии. Вот еще несколько свежих находок из школьных
сочинений этого года.
Добре було у Радянському Союзі: було все безкоштовне, – і освіта, й медицина, і в зірки можна було пробитись через талан
Змалку мене виховували дуже гарно, коли били, коли й кричали, тому, мабуть, так обожнюю дітлахів.
Коли прийшов лікар, я лежав і не міг промовити ні слова. Я
сподівався, що він мене швидко вилікує, але, коли він подивився мені у
вічі, я зрозумів, що він мені не допоможе. У нього був погляд "дохлої
риби”, яка вже ніколи не попливе у синє море.
Всі люди народжуються однаково ніякими.
Професія вчителя не така актуальна й модна, і це дітей зупиняє.
У дитинстві він хотів бути повором, потім маленький геній прагнув стати Наполеоном.
Я хочу допомагати дітям відкривати очі на красу природи.
Молодих людей прикликають до армії для захисту Вітчизни.
Донкі Хот намагався допомагати людям, рятував світ від усіляких монастирів.
Славнозвісний Сусанін, який вивів людей з міста, оберігши їх від нападників, і віддав за це власне життя.
Пробудження людей від панування над ними панів
Коли тато був малим, він не міг зрозуміти чим найбільше любиться.
Шукали його скрізь по всьому району, а ним і не пахло.
Губонная чума была социальным заболеванием, поскольку передавалась
половым путем. От чумы у людей вырастали губы на шее. В некоторых
городах смертность превысила сто процентов.
По материалам "Газета по-киевски”